Включає CC-BY-SA матеріали з Вікіпедії: стаття Магнітар (автори) |
Магнетар або магнітар — нейтронна зоря з надпотужним магнітним полем (1013-1015 Гс), модель якої запропонували Роберт Дункан та Крістофер Томпсон 1992 року для пояснення існування м'яких джерел повторюваних гамма-спалахів (SGR).
Історія дослідження[]
Уперше таке джерело спостерігали радянські асторономи 1979 року. Проміжки часу між гамма-спалахами в таких джерелах нерегулярні.
Модель магнітара[]
Кількість енергії, яка викидається при звичайному спалаху, що триває декілька десятих секунд, порівняна з енергією, що її випромінює Сонце за цілий рік. Чотири відомих SGR розташовані в межах нашої галактики і тільки один за її межами. Ці неймовірні вибухи енергії можуть бути викликаними зоретрусами — процесами розриву твердої поверхні (кори) нейтронної зорі та викиду із її надр потужних потоків протонів, які захоплюються магнітним полем і випромінюють у гамма- та рентгенівських областях електромагнітного спектру.
Модель магнітара запропонували для пояснення цих потужних гамма та рентгенівських спалахів. Це нейтронна зоря з надзвичайно потужним магнітним полем. Якщо нейтронна зоря народжується, швидко обертаючись, то спільний вплив обертання і конвекцїї, яка грає важливу роль в перші декілька секунд існування нейтронної зорі, може створити потужне магнітне поле в результаті складного процесу, відомого як «активне динамо» (аналогічно тому, як магнітне поле створюється всередині Землі та Сонця). Теоретики були здивовані, що таке динамо, працюючи в гарячій (~1010 K) нейтронній зорі, може створювати магнітне поле з напруженістю ~1015 Гс. Після охолодження (через декілька десятків секунд), конвекція та динамо припиняють свою дію.
Іншим загадковим типом об'єктів, які випромінюють потужне рентгенівське випромінювання під час періодичних вибухів, є так звані аномальні рентгенівські пульсари - AXP (Anomalous X-ray Pulsars). Вони відрізняються від звичайних рентгенівських пульсарів тим, що випромінюють тільки в рентгенівському діапазоні. Вчені вважють, що SGR та AXP є фазами життєвого циклу одного і того ж класу об'єктів, а саме магнетарів, або нейтронних зір, які випромінюють м'які гамма-кванти, що беруть енергію із магнітного поля.
SGR характеризують швидкими періодами обертання (~0.001 с), а AXP - повільним (5-12 с). На сьогодні відомо 6 AXP та 2 кандидати на AXP.
Хоча магнетар є лише теоретичиною моделлю, а даних, які достовірно підтвердять їхнє існування немає, астрономи продовжують шукати їх.
Кандидати[]
Станом на 2009 рік відомі такі кандидати у магнетари:
- Джерела повторних гама спалахів
- SGR 1900+14
- SGR 1627-41
- SGR 1806-20
- SGR 0526-66
- SGR 1801-23
- SGR 0501+4516[1]
- Аномальні рентгенівські пульсари
- 1E 1547.0-5408
- XTE J1810-197
- 1E 1048.1-5937
- AX J1845-0258 (не підтверджений)
- 1E 2259+586
- CXOU J010043.1-721134
- 4U 0142+61
- CXO J164710.2-455216
- 1RXS J170849.0-400910
- 1E 1841-045
Посилання[]
- Recording (and animation) of XTE J1810-197.
- Creation of magnetars solved Formed when the biggest stars explode
- NASA: "Magnetar" discovery solves 19-year-old mystery Citat: "...suggested a magnetic field strength of about 800 trillion [g]auss...").
- Robert C. Duncan, University of Texas at Austin: 'Magnetars', Soft Gamma Repeaters & Very Strong Magnetic Fields
- NASA Astrophysics Data System (ADS): Duncan & Thompson, Ap.J. 392, L9) 1992
- NASA Astrophysics Data System (ADS): Katz, J. I., Ap.J. 260, 371 (1982)
- NASA ADS, 1999: Discovery of a Magnetar Associated with the Soft Gamma Repeater SGR 1900+14
- Chryssa Kouveliotou, Robert C. Duncan, and Christopher Thompson, "Magnetars," Scientific American, Feb. 2003, pp. 34-41 (PDF)
Виноски[]
- ↑ останні два об'єкти є не підтвердженими
Зоря |
|
---|---|
Еволюція | Діаграма Герцшпрунга—Рассела · Головна послідовність · Відгалуження червоних гігантів · Горизонтальне відгалуження · Червоне згущення · Асимптотичне відгалуження гігантів · Смуга нестабільності · Протопланетарна туманність · Планетарна туманність · Яскраві блакитні змінні · Зоря Вольфа—Райє · Наднова · Гіпернова зірка · Зоряне населення |
Зореутворення | Молекулярна хмара (Зони H II) · Глобула Бока · Протозорі · Молоді зоряні об'єкти · Об'єкт Гербіга-Аро · Трек Хаяші · Межа Хаяші · Трек Хеньї · Оріонові змінні (Зорі типу T Тельця · Фуори) · Ae/Be-зорі Гербіга |
Класифікація зірок | Субкарлик · Карлики (Червоний · Жовтий · Помаранчевий · Блакитний) · Субгіганти · Гіганти (Червоний гігант · Блакитний гігант · Білий гігант · Яскравий гігант) · Надгігант (Червоний надгігант · Жовтий надгігант · Блакитний надгігант) · Гіпергігант · Блакитні приблуди · Вуглецева зоря (Метинова зоря) · Барієва зоря · Хімічно пекулярна зоря · Ртутно-манганова зоря · Змінні зорі |
Зоряні залишки | Білий карлик · Чорний карлик · Залишок наднової: (Плеріон) · Нейтронна зоря · Пульсар: (Радіопульсар · Рентгенівський пульсар) · Магнітар: (Аномальний рентгенівський пульсар · Джерело м'яких повторюваних гамма-сплесків) · Чудова сімка · Обертовий радіотранзієнт · Чорна діра зоряної маси |
«Недозірки» | Коричневий карлик · Субкоричневий карлик · Планетар |
Будова зірок | Зоряне ядро · Конвективна зона · Промениста зона · Фотосфера · Хромосфера · Зоряна корона · Зоряний вітер · Бульбашка зоряного вітру · Зоряне магнітне поле · Астросейсмологія · Сонцеподібні осциляції · Межа Едінгтона |
Зоряний нуклеосинтез |
s-процес · r-процес · p-процес · rp-процес · Альфа-процес · Протон-протонний цикл · Вуглецево-азотний цикл · Потрійна гелієва реакція · Спалах гелієвого ядра · Горіння вуглецю · Вуглецева детонація · Горіння кисню · Горіння неону · Горіння кремнію |
Властивості зірок | Видима зоряна величина · Абсолютна зоряна величина · Спектральний клас · Ефективна температура · Металічність · Зоряна кінематика (Власний рух · Променева швидкість) · Зоряна динаміка · Обертання зірок · Планетна система · Фотометрія (UBV · uvbyβ) · Позначення зірок |
Списки зірок | Список найбільших зірок · Список найяскравіших зірок · Найближчі зорі · Перелік коричневих карликів · Хронологія зоряної астрономії |
Зоряні системи | Подвійні зорі · Кратні зорі · Зоряні асоціації · Розсіяні скупчення · Кулясті скупчення · Галактики |
Наднові |
|
---|---|
Типи | * Тип Ia
|
Пов'язане | * Навколоземна наднова
|
Структура | * Наднова, що вибухає внаслідок нестабільності народження електрон-позитронних пар
|
Попередники | * Яскраві блакитні змінні
|
Залишки | * Залишок наднової
|
Відкриття | * Гостьова зоря
|
Переліки | * Історично значимі наднові
|
Відомі | * Краб
|
Дослідження | * Supernova Cosmology Project
|
Вікікнига:Наднові · Категорія:Наднові · Вікісховище:Наднові |